Мешканці одного з житлових масивів Дніпра оговтуються від пережитого жаху. Пізнім вечором вони почули сильний вибух. Після – звуки скла, яке сипалося з вікон. З тремтінням у голосі та сльозами на очах про це пригадує 77-річна пані Валентина. Два роки тому жінка тікала від ворожих обстрілів з Вугледара і неабияк злякалася, коли звуки війни пролунали поруч. 

«Вибух був такої сили, що будинок затремтів. Люди швидко повибігали на вулицю. Вже зранку побачили, що побито навколо. На першому поверсі знесло верх балкону, – розповідає Валентина. – Не дай Бог. Ми переселенці з Вугледара. На схилі років залишилися голі, босі та без даху над головою. А тепер ще й це». 

Тепер понівечена і квартира, яку жінка орендує. В ній побиті вікна. Потрощені вони і у дитячому садочку. На момент вибуху в закладі перебувала сторож.

«Одразу їй зателефонувала. Спитала, як вона. Трохи заспокоїлася, коли почула, що з тривогою вона дотрималася правила двох стін», – ділиться директорка закладу Олена.

Від самого ранку поблизу місця атаки у Дніпрі – благодійники. Вони видають людям плівку та osb-плити. Будматеріали для того, аби тимчасово закрити побите ворогом.